Тарасів "Заповіт"

 

         Тарасів  «Заповіт»

Дивна  країна,  дивні  люди,  дивні  долі,
неначе  хтось  все  на  віки  зачарував,
ніби  заплутав  всі  стежки  у  чистім  полі,
І  нашу  Волю  у  кайдани  закував.

Ми  стали  вже  потроху  забувати,
що  живемо  ми  на  своїй  землі,
і  рідну  мову  дали  сплюндрувати,  
і  вже  чужинці  тут  як  хазяї.

Навіть  забули  вже  чиї  ми  діти,
забули  пращурів,  хоробрих  козаків,
що  змушували  геть  усіх  тремтіти,  
на  суші  й  в  морі  упродовж  віків.

То  скільки  ж  можна  жити  у  кайданах,
В  обіймах  братніх  вже  три  сотні  літ,
Може  вже  час  згадати  на  майданах,
Тарасів  невмирущий  «Заповіт».  

«Поховайте,  та  вставайте,  
                                                                 кайдани    порвіте  
і  вражою,  злою  кров’ю  Волю  окропіте.»

Дивна  країна,  дивні  люди,  дивна  доля,
неначе  хтось  все  на  віки  зачарував,  
та  ще  не  вмерли  України  слава  й  Воля,
ще  буде  те,  що  нам  Тарас  заповідав..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650162
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 09.03.2016
автор: Harry Nokkard