Який тяжкий сьогодні день,
Душа спустошена і квола.
У скроні стукає мігрень,
Я мчусь вперед, та все по колу.
І тут стіна, і там стіна,
Шукаю виходу з обставин,
Та ось промінчик із вікна,
Мене всміхнутися заставив.
Дивлюсь на двір, а там весна!
Бруньки ось - ось зірвуться листям.
Весна крокує чарівна,
Сміється сонце в небі чистім!
Так хороше! Весна! Живу!
О як же я її чекала!
Забутий біль. Вперед іду.
Бо справ попереду немало.
Весняний дощ той змиє день,
Я вирвусь з замкнутого кола.
Прийшла весна – пора натхнень,
Шпачок висвистує їй соло.
Так хороше! Весна! Живу!
О як же я її чекала!
Забутий біль. Вперед іду.
Бо справ попереду немало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2016
автор: Наталка Долинська