Нас Бог створив жінками! Я вірю, не звичайно.
В нас друге ім’я – мама! Будь ласка, не втрачаймо
Цю місію велику - збагачувати світ!
Й приносить чоловіку, кохання й щастя літ.
Адже від нас залежить аура в сім’ї,
Якщо вас це бентежить, бережіть її.
Хоч заміжнею я ще не була,
Може досвіду, взагалі не маю.
Та, що таке родина відчути все ж змогла.
Вона - НЕ ІДЕАЛЬНА, як розум вимагає.
І що таке рости без батька знаю,
Як бачити в сусідських сім’ях маму й тата разом,
Я кожен день із серця вирізаю,
Заповнені слізьми, дитячії образи.
Я знаю, що таке сім’я наполовину -
Мама одна з дитиною воює за життя.
Не хоче того Бог, так бути не повинно.
До щасливого не приведе це майбуття.
Проживши двадцять років, багато зрозуміла,
ЯКЩО ЧОГОСЬ НЕМАЄ, Є ШАНС ЦЕ ДОСЯГТИ!!!
Може чогось не знала, чи може щось не вміла
Та я шукаю знань і прагну до мети.
Тієї, що серденьку моєму так важлива.
Мета така звичайна, але … вона моя!
Більше всього на світі я хочу буть щаслива
І віддавать любов коханому щодня.
Бажаю мати друга, близьку дуже людину,
Щоб він і я, у шлюбі, стали вже одним.
Я впевнена прийде, колись така година,
Я довіряю Богу, що познайомлюсь з ним.
ВСЬОМУ СВІЙ ЧАС ПІД НЕБОМ. Цю мить Господь дарує.
Якщо тобі щось треба, скажи, і Він почує!
Серця твого бажання серця та заповітну мрію
Лиш бережи кохання, віру і надію.
05.07.12, Одеса
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649978
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2016
автор: Warrior-Princess