Маминих долонь тепло

Зима  на  вікнах  райський  сад,
Кущі  і  квіти  малювала...
Біблейську  чашу  і  букет  троянд,
Моя  матуся  вишивала.
Лягали  хрестики  на  чорне  полотно,
Троянди  оживали  під  руками,
І  ця  картина,  вишита  давно,
Як  вічна  пам'ять  від  моєї  мами...
У  лампі  мерехтів  вогонь,
І  сніжна  буря  лютувала,
Тепло  матусиних  долонь
Я  поряд  з  нею  відчувала.
Мого  дитинства  вечори,
У  затишній  батьківській  хаті...
Ниток  яскравих  кольори...
Я  вчилась  в  мами  вишивати...
Давно  в  минуле  відійшло,
Ні  хати,  ні  батьків  немає...
Та  маминих  долонь  тепло
Ця  вишиванка  зберігає...
Терпіння  чаша  і  шипи
Під  пелюстками  ніжних  квітів,
Все  буде  добре,  потерпи,
Бо  треба  вірити  і  жити...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2016
автор: LubovShemet