Я пишу тобі, серце всміхається,
Хай штовхаєш мене ти грубістю.
Все тому, кого любиш, прощається,
І тим більше щось сказане дурістю.
Бо недоліки в світі є в кожного,
Бо усі в цім житті помиляються,
В цьому світі - дурному й безбожному,
Люди різні, на жаль, зустрічаються.
Хай стріла в моє серце летітиме,
І хай кулі мене пробиватимуть,
Я усе, - чуєш?, - все я терпітиму,
Всі помилки тобі я прощатиму.
Недосвідчена, вкрай необізнана,
І довірлива - значить смілива я.
Хай ножем буде серце розрізане,
Все одно від любові - щасливая.
Про любов й слова я не казатиму,
Я мовчатиму так, ніби вбитая.
Я і мовчки тебе лиш кохатиму,
Хоч і буду сльозами сповитая.
Ще "зелена", дурна, нерозумная,
І світогляд кривий, лиш фантазії.
Я закохана - значить безумна я.
От така от виходить оказія.
Павутинням до болю заплутане,
Моє серце, що сильно закохане,
Безнадійно у пута ці вкутане,
І, неначе вже чимось сполохане.
Так гарячо, нестримно, по-дикому,
Щастя любому тільки бажаючи,
Серце моє сповите лиш криками,
Бо щаслива, всього лиш кохаючи.
Серце кров'ю моє обливається,
Я стою, тільки щиро всміхаюся.
Це любов'ю, мабуть, називається.
Я не знаю. Але не цураюся.
Може, іншу колись він любитиме,
Й інша стане йому дружиною.
Втім, завжди в моїм серці він житиме,
Грубим зовні, хоч добрим хлопчиною.
І ображеним, ніби малесенький,
І капризним таким, як дитятко.
Поруч буду ходити тихесенько,
Берегти його, як янгелятко.
Захищатиму, поряд бродитиму,
Всі удари на себе прийматиму.
Лиш його вірно серцем любитиму,
Тільки тихо. Про це я мовчатиму!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2016
автор: Іванна Западенська