Десь гудуть безупинно машини.
Хтось кудись поспішає, летить.
І триває так з днини до днини,
І не хоче спинитись на мить.
Все про хліб свій насущний турботи,
Все про власне, щоб встигнуть, здійснить.
І не може кайдани збороти,
І в полоні безсилий дух спить.
Зупинися, мій друже, мій брате,
Не для цього життя Бог дає.
Хай покине душа тісні ґрати,
Божу істину хай пізнає.
Хто пізнає її – той на крилах,
Той життя не даремно прожив!
Це зробить, друже мій, в твоїх силах,
Цим ти шлях до спасіння відкрив.
Божа правда зміцнить твої крила.
Взнаєш вартість земного життя.
Зрозумієш, що віра – це сила!
Буде це – головне відкриття.
13.01.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648791
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2016
автор: Валерій