Обриси марева

І  я  зникаю...  Чи  мені  недобре?
В  очах  темніє...  Тліють  кольори...
Дивлюсь  у  небо...  Де  небесний  обрій?
А  взагалі  -  чи  дивлюсь  догори?

Лиш  марево  шпилясте  серед  поля...
Бетонні  сосни  лізуть  в  небеса...
То  марево?  Загострені  тополі,
Що  шелестять?  А  все  ж  таки  краса...

Спустило  тіні  вечорові  сонце,
У  ковдру  влізши  десь  на  місяці...
Чи  то  піщинка  залишилась  в  оці,
Чи  то  холоне  кров  в  моїй  руці?

Мабуть,  для  того  й  треба  мати  зорі
І  зір,  аби  заснути  в  міражі...
Тебе  впізнав  я,  сизокрилий  ворон...
Лишайся,  я  вернувся  з  мережі...

03.03.16

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648740
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 03.03.2016
автор: Systematic Age