[i]В цей весняний день, тобі -
Моє присвячення, останнє.
Візьми й залиши собі -
Історію, мого кохання.
У цей день, лише почуй -
Мою, сумну до тебе сповідь.
На хвилину, знов відчуй -
Те, що душа, тобі, говорить.
Все, що було - то лиш сон,
Мені, наснилося напевно.
Любов й осінь - не сезон,
І почуття те - не взаємне.
Відболіло і пройшло -
З дощем, кохання те осіннє.
Скресло кригой й відійшло,
В розбитім серці - голосіння.
Лишилась посмішка твоя
І твої очі завше сині.
Не моя ти, не моя,
Дощу сльоза на горобині.
Нехай розповість тобі -
Цей смуток, тихий дощ і вітер.
Візьми й залиши собі,
Слова, котрі не мають літер.
В осени, ти, пригадай,
Той поцілунок, що міг бути.
Жовте листя відлітай,
Осінній сон - не зміг, забути. [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2016
автор: Осінній Вальс