БЕРЕЗНЕВЕ

Крізь  сніги  проростають  пагони
знов  лунають  пташині  клекоти
я  хапаю  вустами  спраглими
цю  весну  що  ступає  знехотя

я  ковтаю  повітря  жадібно
мов  напитися  прагну  веснами
по  зимі  -  почуваюсь  праведним
і  думками  живу  воскреслими

зігріваюсь  дощами-зливами
як  же  мало  від  світу  хочемо?!
аби  бути  на  мить  щасливими
і  навік  до  життя  охочими

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648355
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.03.2016
автор: Хлопан Володимир (slon)