Послухай, Петре, щось воно не те,
Слова твої розходяться з ділами.
Я знаю, скажеш, - Діло не просте,
Війну Росія розв’язала з нами.
Тому спад виробництва, ВВП,
Реформ відсутність, дефіцит бюджету.
Та коаліція, де більшість БПП
Готують вже платформу нам для злету.
Але ж війни нема, а лиш АТО,
Хоч армія воює і вмирає?
Скажи, - Чому не відповів ніхто
За те, що України схід палає?
Чому АТО, якщо іде війна,
Для чого ці словесні реверанси?
Тому, що може не для всіх вона
І більшість має відкупитись шанси?
Чому усі, хто кликав ту війну,
Втекли самі ще й статки прихопили,
Чому з регіоналів хоч одну
В тюрму паскуду, ще не посадили?
Натомість патріотів, без проблем,
Десятків кілька дивляться крізь грати.
І судять їх держави іменем,
Якої ради йшли вони вмирати.
А судять і катують ті ж самі,
Що вчора ще майданівців судили.
Хоча їх місце саме у тюрмі,
Але, під час люстрації – простили…
Ті судді наші, прокурорські пси,
Страшніші того ворога на сході.
Помилуй Боже і від них спаси,
Бо на реформи сподіватись годі.
А може це такий договірняк
Із тим кого Ху@лом прозвали фани?
Війни нема і можна позаяк
Продовжити в державі дерибани.
Усюди беззаконня і бардак,
Корупція зашкалює в державі.
І що дивує, що нема ознак,
Бажання лад навести у цій справі.
У владі знову друзі і куми,
По бізнесу патнери- пройдисвіти.
Чомусь ви переконані, що ми,
Цей безлад довго будемо терпіти?
Мовчу про Іловайськ і про Майдан,
Про тисячі скалічених і вбитих.
Невже гадає хтось, що чемодан,
Втікаючи зуміє прихопити?
Чому мовчу? Бо просто вже облом,
Роками про те слідство говорити.
Та й результат відомий нам обом –
Вже нікого в кінці буде судити…
Тарифи будуть ринкові у нас,
А про зарплати, пенсії забули?
Чому це не зробити водночас,
І хочете щоб це ми проковтнули?
А ще побитись можна об заклад –
На мінімалку жити неможливо!
Порожній шлунок – шлях до барикад,
А їх відсутність це вже дійсно диво.
Мене дивує, ви що там сліпі,
Чи влада просто розум відбирає?
Товчете воду два роки в ступі,
А поступу вперед ніяк немає.
***
Здолати можна все з народом цим,
Та гетьмана ми не того обрали!
І я признаюсь помилився з ним,
Але помилки ми вже виправляли…
01.03.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648238
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.03.2016
автор: Мирослав Вересюк