Кудись летять роки невпинно.
Життя мотається в клубок.
Отак, не встигнеш озирнутись,
Як вже нанизаний разок.
І днів маленькі намистинки
Так різнЯться між собою:
Одні яскраві і барвисті,
Інші - сповнені журбою.
Скласти мозаїку життєву
Наперед же не вдається
Мов те полотно на верстаку,
Воно човником снується.
В кожного виходить свій узор,
Витканий життя нитками.
Підбирає доля кольори,
Ми лиш гаптуємо їх з вами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648151
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.03.2016
автор: Ніна-Марія