Перисті хмари сплять у небесах,
Берізкам промінь заплітає коси.
Іде весна, не спить земна краса,
Вже на траву сідають перші роси.
Ви теж позбудьтесь холоду в душі,
Направте своє личенько до сонця.
П’янка весна – це серденька рушій,
Вона коханням дивиться в віконце.
Прокиньтеся, дівчатка, бо весна,
Вдягніть новеньку гарну спідничину,
Щоб жайвора натягнута струна,
Коханням заливалась без спочину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2016
автор: Віталій Назарук