[b][i]А давай втечемо від буденності ,
смутку і болю .
Так далеко , де хтось береже
ще не здійснені мрії .
Я готова іти на край світу ,
лиш тільки з тобою...
Буде завтра...І день подарує
краплинку надії .
Від тепла двох сердець , вона
вірою щиро озветься.
І ніякі вітри не остудять
закохану душу...
Тож давай втечемо , чуєш
пташкою серденько бється.
І щоб мрії збулися молитвенно
Господа прошу .
Так по немочі нашій людській
часто просимо Бога...
Та погідливо дальше ми
свого несемо Хреста .
Життя складено так , що ніколи
ніхто ні за кого ,
Лиш за себе...Це істина ,
щира й прадавньо свята.[/i]
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647982
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.02.2016
автор: Nino27