Серед славетних класиків народу
Віддам я перше місце жінці -
Перлині дивній Драгоманів роду -
Ларисі Косач-Квітці – Лесі Українці.
Ось образ чистий, ясний, ніжний,
Частіше у задумі, чи в журбі,
Із фото поглядає Леся Українка,
І ніби посміхається мені й тобі.
З маленьких літ любов до Батьківщини
В дитячім серці все сильнішою стає,
Коли підтримка є поезії в родині,
То й кожен день натхнення їй дає.
У боротьбі пройшло її дитинство,
Формуючи світогляд і думки,
Тож мріяла від панства й рабства
Звільнити Україну на віки.
Трагічний шлях вкраїнського народу,
Так вразив Лесю з малих літ,
Що все життя про волю і свободу
Несла свої думки в великий світ.
В 12 років у «Зорі», в журналі,
Де перші надруковано рядки,
Яскрава зірка Лесі засіяла
На крилах музи понесла її в віки.
Все українське, що в душі плекала,
В світах поширювала мову і знання
Про рідний край, що щиро так кохала,
І про його омріяне буття.
Свою Вкраїну рідну прославляла
І берегла культури джерело,
Хоч ще й багато творів переклала,
Та духу все ж не втратила свого.
Її рядки наповнені тугою
Про люті злидні в рідній стороні,
Й бажанням боротьби за кращу долю -
В віршах весь біль й думки її сумні.
І боротьба її за «бравеє» те « діло»
«як все ж звільнити мій народ»,
Лягає у рядки поезій сміло
«чи допоможе нам у цьому Бог?».
Народжена Вкраїну прославляти,
Звеличувати в мріях і світах,
Не кожному талант такий надбати!
Її поезія мандрує у віках.
І кожне слово має силу плідну:
Що не строфа - то полум’я думок,
То пише донька Прометея гідно,
Так, як уміє, як велів їй Бог.
І в спадщину всім правнукам лишила
Великий скарб поезій і пісень;
Ти є жива! Ти будеш вічно жити!
Допоки український рід живе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2016
автор: Алика Лем