Колись я впаду, щоб злетіти.
А ти навіть і не помітиш,
Як зійде планета з орбіти -
Потрібен комусь, доки світиш.
Колись я кохать перестану
Тебе, тільки сумніви точать:
Хіба що занурюсь в оману? -
Хто хоче, того і морочать.
Колись стануть цілими - склянки,
Щоб більше не битись на друзки,
І з болем не пити світанки,
В яких ми - заручники пустки.
27.02.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2016
автор: Ліна Ланська