Розминулись два серця в дорозі
І здригнулась душевна струна,
У самотності стали в облозі,
Одне серце — то він,
а друге — вона...
Він шукає її, недосяжну, далеку,
Та між ними навіки стіна,
Невідомо, занесли в яку картотеку
Їхні рідні такі імена.
Невідомо, чому їх шляхи розійшлися
Й зупинилось на цьому життя
І лиш порвані струни в кулак затяглися
Й уповільнили серцебиття.
Він шукає її в раннім промені сонця
На далеких забутих стежках,
У пожовклих листочках на свому віконцю
І в сльозах, що на своїх щоках...
Він знаходить у неба її ясні очі,
А у ниві волосся густе,
Не пройшло без думок про це серце і ночі,
Про кохання його золоте...
Та самотність розтягує ремінь безпеки
І в очах його завжди волого,
Лиш на крилах приносять здалеку лелеки,
Що думки її тільки про нього...
08.01.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2016
автор: Юлія Нова