[b][color="#0000ff"]Доля, доля - ну навіщо так,-
Злидні,- з них не вибратись ніяк...
Скрізь брехня, зневіра, спотикання,-
Де ж життя... Де усмішки... Кохання...
Життя буденне брудно - сірим стало,
Хорошого, людського дуже мало,-
Війна, нестачі, біль, тривога, страх-
Вони постійно в наших головах.....
Зачерствіли душі і серця,
Посмішка пропала геть з лиця...
Як знайти тепер оту дорогу,
Що вела прямісінько до Бога?..
13 10 2015 р
Вікторія Р[/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2016
автор: Виктория Р