Сумують за ключем пташиним
Гаї, що стали безголосі,
Провела їх у вирій осінь
І цей політ тепер не спиниш.
Свою натруджену спинУ
Промінню сонця підставляють
Поля, та жаль не проникає
Тепло уже на глибину.
Сумує ліс, кидає листя
Немов поет невдалі стрічки,
Та в сірі, стихлі води річки
Калина струшує намисто.
Стихає все, мовчить довкілля,
Лиш хлібороби - люд веселий
Шумлять по хуторах і селах,
Покровські виграва весілля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646779
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2016
автор: COLONEL