ТАК ХОЧЕТЬСЯ…

Часто  хочеться  сміятись
Абсолютно  без  причини.
Просто  бігти  й  посміхатись;
Очі,наче  дві  жарини,
Ніби  блискітки-перлини.
Мчати,ніби  з  вітром  гратись.

Хочеться  вхопити  сонце
За  промінчик  і  триматись
Міцно-міцно.  Як  в  віконце
Дивитись  в  нього,заглядатись,
Весело  тепла  торкатись.
Тобі  тепленько  чи,долонце?

Хочеться  на  світі  квіти
Усі,що  є,щоб  обійняти.
Нахилитись  й  шепотіти,
Ніжно-ніжно  розмовляти,
Сонце  серця  дарувати.
Без  причини  так  радіти.

Хочеться  мені  з  розгону
Чи  з  високої  вербиці
Пірнути  в  гості  Посейдону,
Побачити  його  скарбниці,
Тризуб,що  мече  блискавиці.
Бити  весело  до  дзвону.

Хочеться  пірнути  в  поле
Пшениці,щоби  з  головою.
Гукнути  гучно:"Моя  доле,...!"
Щоби  звук  дзвенів  луною,
А  пшениця  круг  стіною.
Сіном  всюди  очі  коле.

Хочеться  до  лігва  лева,
Бути  серед  левеняток.
Щоби  лапа  та  сталева
Бемцьнула  межі  лопаток.
І  в  кінці  вже  на  додаток
Порція.  Ех...полуднева...

Хочеться  разом  з  вовками  
Полювати  й  маскуватись.
Величезними  стрибками
В  горло  здобичі  вдиратись,
Не  могла  щоб  врятуватись.
І  вити  місяцю  ночами.

Хочеться  орлом  широким
Крильми  метровими  ширяти.
Світ  весь  бачити  глибоким.
Мишу  з  висоти  впіймати,
Камнем  вниз  до  неї  мчати;
І  стрімко  взмити  одиноким.

Хочеться  так  у  пустелі
Страусом  кудись  тікати.
За  самку  битись  на  дуелі.
Програвши,кровію  стікати,
А,вигравши,їй  танцювати;
Будувать  нові  оселі.

Хочеться  побути  вітром,
Страшним  на  морі  ураганом.
Що  мчить  на  швидкості  зі  світлом.
Стати  смерчем  та  бураном.
Підіймати  хвилі  валом.
Руйнувать  весь  спокій  літом.

Хочеться,страшна  де  сила,
Де  велич,міць  і  широчінь.
Замість  рук-були  вітрила,
Замість  голосу-глибінь.
Сліпучо-білий  сильний  кінь
І  за  спиною  довгі  крила.

Хочеться  мені  летіти...
Силою  проймати  даль.
Повітря  груди  захопити
Солодку  та  п'янку  мигдаль.
Як  віртуозний  той  скрипаль,
Вихром  світ  весь  закрутити.

Часто  хочеться  мені
Бігти,мчати  і  сміятись.
Без  причини  на  коні
Швидше  вітру  й  сподіватись...
Галопом  і  не  оглядатись.
Очі,наче  два  вогні.

Так  хочеться  з  собою  взяти
Тебе,і  разом  вихром  буть.
Разом  хмари  розганяти,
Птицю-Жар  разо́м  гукнуть.
Вдихнути  Неба  всю  могуть.
Тебе  так  міцно  обійняти...,
Триматись  разом,мчати,мчати,
Посміхатись,швидше  гнати,
Кохати,щоб  лиш  сила  й  путь!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2016
автор: Артишук Марія