Я мрію про неї. Вона,
Коли сонце вранці розбудить
І білим білішого буде,
Прийде сюди й скаже: «Це я!»
І пальці прозоро-легкі
Торкнуться жорсткого обличчя,
У провесінь ніжно покличуть,
Розрадять мовчання жаги.
Та сном вона мимо пройшла,
А потім… Не буде вже потім.
Ох, мрії мої, дайте спокій!
Згубились у снах чудеса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2016
автор: Г. Король