Твої слова палкі, В твоїх обіймах я,
слова кохання. як стигла вишня.
Ти їх шептав мені Ти знав, душа моя
вночі і зрання. була не грішна.
В світі величнім цім,-
одна в нас доля.
І солов"їний спів
для нас з тобою.
Була весна-красна, Для них в наших очах
за нею літо. світились зорі.
Воно нам принесло І наяву, і в снах,
дарунки в дітях. і в щасті, й горі.
В осінні дні ясні,-
з"явились внуки.
Співалися пісні,
й боліли руки.
Та не зважали ми Призупинився час,-
на роки й болі. для нас з тобою.
Віддати сили всі Усе було гаразд,
були готові. хоч були й болі.
І знов твої слова,
слова кохання.
Любов наша жива,
в сім"ї єднання.
Моя рука в твоїй, - Спасибі,-я кажу,
І в нас з тобою тобі і долі.
спливав за роком рік,- Любов я бережу
усе з любов"ю... в життєвім полі.
І хоча ти давно
вже в іншім світі.
Жива наша любов,-
в онуках й дітях!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646523
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 24.02.2016
автор: геометрія