ЗАПАХИ

Як  же  видають  минуле  запахи!
Ці  солодкі.  Теплі.  Ці  терпкі.
Ніби,  що  було,  за  чуба  злапали,
Ніби  босоніж  по  вранішній  росі.

...усміхнешся  тихо  й  таємниче:
десь  за  рогом  зацвіта  жасмин.
Й  наче  знову  в  подорож  покличе
По  слідах  закинутих  стежин.

Вечір  якось  дуже  особливо  пахне,
І  щемить,  щемить  моя  душа.
За  фіалками,  чи,  може,  виноградом.
Тим,  що  заплітався  у  дворах.

Але  серпень  має  особливий,
Не  усім  відчутний  аромат.
Він  моєму  серцю  такий  милий,
І  дорожчий,  певно,  у  сто  крат.

Знову  повертає  в  ті  хвилини,
Що  тоді  я  називала  Рай.
Там  ти  обіцяв:  я  не  покину.
А  за  місяць  шепотів-  прощай.


07.08.12.
 
p.s.із  мого  попереднього  профілю  (http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8847

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2016
автор: Robbery