Кипить кров у здутих жилах,
І води Дніпра киплять –
На світ весь заголосила
Вже вкотре моя земля:
Іуди впинались кулі
У кращих синів тіла –
Чому на таке ризикнули?
Чому ними шлях встелявсь?
Чому не спинив ти, Боже,
Тих, сіяв хто чорну смерть,
Чом душу тим не стривожив,
Хто в серці мав зла ущерть?
Чом руку ти не спинила,
Маріє-діво свята,
Цього щоб уникнуть жнива? –
Думок цілий жмут витав.
Несе свої сиві води
Наш батько – старий Дніпро,
І сльози, і біль народу,
Лишивши славу й добро.
24.02.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646520
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 24.02.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)