Натягнеш фантазію тятивою
І стріли зусібіч і навпаки
Я стану на дотик німою
Прощальним торканням руки
Посиплеться попіл ледь теплий
І голосом вдягнена тінь
Туман пелюстками стелить
Зустрічних кличе у бій
Останнє, стане омріяним
Готуюся стати ціллю
І темним хочеться вірити
Як світлі живляться цвіллю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2016
автор: Марамі