А я замарена у поволоці дум,
Засліплена лиснючим перламутром
Холодних ранків...мерехтливо тліє сум
На випрілій траві під білим хутром...
А я залюблена у неокраю синь,
У весняні тонкоголосі трелі,
У тополину тонкострунну височінь
І медоцвітні пахощі морелі.
Думки полинули у просинь мовчазну,
Замлілу в сонцебризній позолоті.
Ще мить...примружилась душа землі...зі сну...
Вівальді...у барвінковім акорді...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2016
автор: Лілея Дністрова