І в жорстоких боях і в моменти спокою,
Мамо захист я твій відчуваю завжди.
Оберегом молитва твоя наді мною,
І я чую крізь відстань твоє «Захисти!»
Знаю нене рідненька, як тяжко чекати,
Як в тривозі за нас твоє серце болить.
Так вже склалося – випало стати солдатом,
Маєм нині Вітчизну свою боронить!
Все мине, від гуркочуть на сході снаряди,
І на землю Вкраїнську повернеться мир!
І лиш з льоду з небес осипатиме градом,
БеТееРи в чохли знов одягнемо ми.
Не сумуй же рідненька бо я повернуся,
Лиш відгонимо ворога з наших земель,
Зачохлю автомат, у цивільне вдягнуся,
І повернеться спокій до наших осель.
А поки ти чекай і за нас помолися,
Бо молитва твоя береже всіх синів.
Я вернусь неушкодженим ти не журися,
Бо молитва твоя помагає мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2016
автор: Наталка Долинська