Кров пролита. Майдану сльози
Разом з кров’ю в Дніпро стікають.
Горять скати. Мовчать морози.
Та ще вистріли не змовкають…
Полягло їх тоді багато,
Ще не видно кінця, ні краю…
Невідомо, чи буде свято?..
Та всі знали за що вмирають.
Дифірамби голосить сцена,
А народ простачок, та й годі…
Не майдан це, а вже арена,
Буде бій при любій погоді…
Піднімайтеся, українці,
Коли розум є, є ще сила!
Бо нас знищать всіх по одинці,
Тільки разом розправим крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645368
Рубрика: Присвячення
дата надходження 20.02.2016
автор: Віталій Назарук