Прокинувся ранок, прокинулась ти
І сонце засяяло ясно.
А очі твої мов блакитні зірки
Мого несказанного щастя.
Мов пташка летиш ти в обійми мої
Така несподівана, ніжна
Цілую твій стан, твої коси льняні
У хвилях життя дивовижних.
Ні слова лиш подих. В обіймах твоїх
Душа поривається в небо.
Ти створена Богом,ти символ світів,
Довічної істини келих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645266
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2016
автор: Ольга Мазуренко