Я прошу, не читай моїх віршів -
Вони для тебе, мов отрута в каву.
В коханні не буває глядачів,
Тож непотрібно ставити виставу.
В коханні треба бути сам на сам,
Не роздавай нікому зайві ролі.
Ти іноді не вір моїм сльозам,
Вони несуть в собі лиш жменю солі.
Я прошу, не співай моїх пісень -
Вони для тебе, мов печаль на серці.
Ми загубили ніч і світлий день,
Згубили забагато марних терцій.
Тож далі нам нема куди іти,
Під нами прірва із пустих пробачень.
Ми прагнули дістатись висоти,
Та більш нічому не надали значень.
http://vk.com/eriareeve_poems?w=wall-79811519_193
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2016
автор: Визир Валерия