В вогні моя Україна:
І захід, і центр, і схід –
Зболіли давно коліна;
Раптово устали всі.
І з болем, й з великим горем,
Бо кров людська – не вода,
Тож стогнуть долини й гори,
Їх зойк в темну ніч зліта.
Розбурхані ті багаття
І гнівом, і жалем теж,
Навколо – смертей багато –
Сльозам вже немає меж.
О ненько, ти так стомилась
У пісні ридати-нить,
Що в світі немає сили,
Тебе щоби зупинить,
Й вогонь той ніхто не згасить,
Він шанс тобі залиша,
І виросте з чорних згарищ
Оновлена вже душа.
20.02.2014.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645193
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 19.02.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)