Дивлюся на оцю я зРаду
й не можу дати мізкам раду.
Вже свище пара й кришу рве,
чіпляє дійсність за живе…
Душа болить, аж завиває,
а туга лезом серце крає!
Болить і плаче за Вітчизну
і на свою чекає тризну.
Пора, давно уже пора
нам спекатись того "добра",
що затіває нову вирву
і тягне Україну в прірву!
18.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645107
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.02.2016
автор: Олександр Мачула