ця невизначеність лякає
ця біль роз’їдає з середини
ця зима стирає в порох
що хочеться закритись від усіх
втекти і ні з ким не розмовляти
нікого не чути й не бачити
знову стати байдужою і сильною
не думати так забагато про тебе
бо ці думки мене надто виснажили
надто зробили слабкою
надто зламали мене
і я ніяк не можу це пережити
і я ніяк не можу це припинити
перейти на новий рівень
щоб не різати собі руки
щоб не робити глибоких шрамів
щоб не відчувати як тепла червона ріка стікає
і тихо ниє в середині мене і не вщухає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644935
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.02.2016
автор: Божевільна Аліса