Крик землі /18 лютого 2014р. МВС розганяє Майдан/

Кричить    і  стогне    змучена    земля,
І    люди  теж,  поранені,  їй    вторять.  
Суцільний    морок    простір    застеля,  
Кипить  лютневий    у    крові  вівторок.  

Горять  намети    і…    людські  тіла,
І    автошини,  і    близькі  будівлі,
Й    народ    у  пастці  вогняній    вола,  
Та    не    згоряє    в  нім  вогонь  надії.

Не    сниться  хай    таке    в    страшному    сні,  
Бо    схожі  більш    на    пекло    ці  картини.  
Тремтить  сльозинка    у    очах,  ясних  
Матусиних,    за    сина,  за    дитину…  

Допоки    ще,  допоки    ще    терпіть
Підступну  цю,    антинародну    владу?  
О  сили  неба,  ну,  хоч  щось  зробіть,  
Щоби  її,  нарешті,  вже    здолати!
19.02.2014.

Ганна    Верес.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644866
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 18.02.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)