Від Бога осторога.


Чи  вірить  Богу  хто  чи  ні,
Те  –  кожного  проблема.
Сказати  правду,  а  чи  ні,
Для  когось  є  дилема.

Все  щось  тримає  на  гачку  –
Застряла  правда  в  роті,
І    йде  на  згоду  він  таку,
Що  суд  за  неї  потім.

За  місце,  гонор  і  калач,
Для  поцілунка  руку  –
Прийде  розкаяння  і  плач:
Та  пізно  буде.  –  «В  муку!»

Весь  світ  обдурений  мовчить,
Неправді  б’є  поклони.
Шалено  час  уже  біжить,
А  в  пекло  –  ешелони.

Покайтесь,  люди,  хоч  в  цю  мить!
Верніться  всі  до  Бога!
Бо  зло  й  неправда  вся  -  згорить!  –
Від  Бога  осторога.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2016
автор: Тріумф