Неначе тонке павутиння мрія моя.
За вітром колишеться, рветься в єдинім пориві.
Ще один зроню додолу лист календаря.
Ще одні втрачу зв'язки, важкі та важливі.
Глибокий, як Челленджер у океані,мій сум.
Тисне на скроні, на серце, на зранену душу.
Там десь, на дні, в товщі мулу залишки дум.
Їх на поверхню тягнути не хочу та мушу.
Очей твоїх простір, губ твоїх солодкий мед,
потрібно зробити минулим, лиш спогадом ніжним.
Вкрита туманом щільним дорога вперед.
Піду по ній кроком невпевненим та обережним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2016
автор: Юлія Сніжна