Мамо…

Мамо,  я  -  поет  
Можливо,  не  досить  вдалий.  
Не  написав  ще  поем  і  сонет.  
Але  ж  те,  що  було  -  немарно?  

Я  зірок  із  неба  ще  не  дістав  
І  не  ринув  птахом  до  неба  
Я  лиш  на  першу  сходинку  став  
На  вічному  шляху  до  тебе...  

До  тебе,  Небесний  світило,  
Я  руки  свої  простягну  
Й  молитимусь  невміло,  але  щиро  
І  Вічную  правду  колись  я  збагну.  

Попрошу  я  миру  у  Тебе,  
Творця,  що  талант  мені  дав.  
Щоб  побачили  люди  у  небі  
Знак,  що  навіки  засіяв.  

Я  невпинно  благатиму  долю,  
Щоб  бійці  повернулись  живі.  
І  в  молитві  складу  я  долоні  
За  мир  на  рідній  землі.  

Я  не  буду  просити  багато:  
Тільки  хай  життя  тут  завжди  цвіте.  
Щоб  знайшов  я  й  у  мороці  свято  
І  талант  не  покинув  мене.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644448
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 16.02.2016
автор: Закохана в небо