Коли хтось добирається до самісінького твого серця,
сам того не знаючи,
Коли Він стає ближчим, як ніхто до цього,
просто твоїм.
І вже неважливо, яка між вами вами відстань, час і простір.
І вже неважливо, хто ви- друзі чи вороги.
Ви просто удвох ідете цією дорогою.
І неважливо куди, головне просто разом іти.
Коли вже не помічаєш різниці,
За вікном дощ чи сніг чи буревій,
Гарний настрій лише тоді,
Коли Він лише твій.
І з ним прохолодно у спеку,
Тепло у люті морози.
Тебе просто гріє тепло його серця.
Коли вже неважливо літати чи падати,
Головне, щоб поруч був Він.
Коли неважливі любові градуси,
Бо в крові вже і так адреналін.
Коли хочеш зробити усе, лише щоб побачити
Його посмішку на устах, обійняти.
Все одно, чи з цього щось вийде.
Ти хочеш усе це прийняти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2016
автор: Закохана в небо