В окопі він упав на дно

В  окопі  він  упав  на  дно,
Бо  бач,  тим  кулям  все  одно
Куди  поцілить,  кого  вбить,  
Кого  калікою  лишить.

Ворог  стріляє  –  вирви,  дим,
Донизу  фосфор  знов  летить.
Впаде  на  тіло  -  цілі  муки:
Пече  обличчя,  ніс  і  руки.  

Хоч  він  упав,  та  буду  жить,
Його  цим  фосфором  не  вбить.
Він  виживе  усім  назло
І  скаже  дехто:  «Повезло».

Піднятись  мусить,  мусить  жить  -
Потрібно  землю  боронить.  
Вітчизни  він  своєї  син,
Сьогодні  тут  він  не  один.  



[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=t4ZKm89RJIs[/youtube]



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644383
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2016
автор: Ольга Калина