В під’їзді у метро
Жінка просила
На руках була дитина,
Що в хустку сповила
Кожен день приклікала,
Руку протягала,
Та в перехожих для дитини
Копійок благала.
А якщо давав хто хліба,
Чи якусь перину,
Жінка руку забирала
Обнявши дитину.
Цій дитині рочків два,
Шапочка порвана,
Обличчя грязне,ніжок видно,
На одній з них рана
Всі,хто мимо проходили
Аж серце боліло
Коли бачили цю жінку
Й це маленьке тіло…
Кожен старався хоча б гривню
Кинути,подати
Важко жінці в цьому світі
Дитинку «годувати»!
І ніхто не спитався,
Думка не промайнула
Чому дитина весь час спить,
Так шумно,а заснула?
Переважно у цей вік
Діти граються активно
Ця ж лягла собі на бік,
Хіба це є не дивно?
І тільки один чоловік
Не витримав,спитався
Цею дорогою вже місяць
З роботи добирався
«Чому дитина весь час спить?»
Та жінка закричала:
«Люди,допоможіть!»
З сльозами всіх прохала
І на нього налетіли
Чуть не з кулаками
Ті бабки,що торгували
З боку гарбузами
Якась панночка надбігла,
Сумкою штовхнула
«Ах ти нелюд!-закричала
Я зразу це збагнула!»
Натовп швидко там зібрався,
Кожен щось кричав
«Жінка просить,ти б встидався,
Краще б гроші дав!»
І прийшлося чоловіку
Звідти утікати,
А то хтось навіть грозився
«Дежурних» викликати.
Через тиждень чоловік
Знову тут з’явився,
Щось з дитиною не так,
Аж перехрестився.
Не впевнений,що був правий,
Знав,заклюють люди,
Якщо в жінки іще раз
Щось питати буде.
Тому покликав свого друга,
Що журналістом робив
Цей сходив до прокурора,
Там галас зчинив!
На другий день уже до жінки
Багато підійшло:
Журналісти,прокурори…
І тут до всіх дійшло!
Дитинка була не жива
І коли забрали,
Експерти швидко встановили:
Наркотики давали!
Легені у дитини
Три дні,як не вдихали
Та з ним жінка «працювала»,
Бо інше ще не дали.
Через два дні ще дізнались,
Що рідні батьки
Де вже тільки не звертались,
Щоб сина віднайти…
Два місяці,як викрали,
Грошей не просили.
Це цигани-бізнесмени
Дитину згубили!
Таких випадків повсюди,
Дітей викрадають,
Накачають наркотою,
В хустки сповивають
Й на морозі чи у спеку
З ними грошей просять
А якщо хто не подасть,
То вони голосять!
Й так,що страшно обходити,
Бо ж совість ще маєш
Собі хліба сам не купиш,
А їм гроші кидаєш.
Люди,будьте обережні
Гроші в церкву дайте,
Аніж циганам на горілку,
Це бізнес-пам’ятайте!
І коли дитина спить,
Не бійтеся питати
Своїм словом можете
Життя врятувати!
17.12 .2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2016
автор: bojkiv4anka