Годі, чуєш, все загоїлось.
Відпустилось все, все, все...
Дике серце не вспокоїлось.
Щось дурне його шкребе.
Відболіло ж... відсміялося,
збайдужіло до виття,
і ночами сигаретами
викидалося в сміття.
І простилось, і прощалося...
Та не каялось ніяк –
Щось уперто залишалося
Несказаним надурняк...
Годі, чуєш, все загоїлось.
Відпусти жалі, душа.
Інше серце заспокоїлось...
Цьому ж спокою нема.
P.S. я не палю... наразі))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2016
автор: Яна Бім