В її волоссі затихає вітер,
Сльоза спадає з молодих беріз.
А медунковий, березневий витвір,
Із них збирає крапелинки сліз.
Іде весна, ще крок її не твердий,
Але вже сонце розтопило лід.
Хоч промінь березневий світить вперто,
Довкола видно ще зимовий слід.
Та вже весна у лісі й на асфальті,
Стекли сніги, лишивсь із пилу бруд.
Вже не заб’є зима весні пенальті,
Міняє одяг на весняний, люд…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643968
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.02.2016
автор: Віталій Назарук