Вона була, як лань, легка. Весела і грайлива.
Вона не відала гріха. Була вона щаслива!
А на лиці її - краса, теж святістю світилась.
Тендітна, ніжна таїна... Такою залишилась.
Адам... Адам... А де він є? Звичайно ж , біля Єви!
Дарує квіти їй щодня і відкриває двері.
І, заробляючи на хліб, в труді щодня, бо знає:
Найкращу жінку на Землі, єдину в світі, має!
А рай? А рай? А рай? Він де?!... В промінні сонця яснім.
А рай навколо нас цвіте у кожнім дні прекраснім!
О, милі Єви... Дав нам БОГ із щедрих рук багато!
Щоб кожен день свого життя перетворили в свято.
Свято душі і свято тіл, такі грайливо - ніжні...
То ж бережімо ми свій Дім.
То ж бережімо, рідні!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643766
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.02.2016
автор: Надія Башинська