Немає більше пам"яті на Тебе,
зійшла на пси, пустившись манівцем,
стекла з вікна оманливим лицем
у дощ... й не холодно цілком, й не тепло...
Простилось все до йоти, до снігів,
що мабудь десь і випали й накрили
цю пам"ять, що про Тебе вже не сила,
цю жінку, що її не відігрів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2016
автор: Маріанна Вдовиковська