і слухати тебе тишею
і вдихати тебе холодом
і вживати тебе наркотиком
щоденно підшкірно впускати у серце
музикою розтікаєшся у мені
ти завжди жила поряд з цими примарами снами
поряд із моїми мареннями
і ризик цей виправданий
знову ставати на коліна
просити сил і наснаги
і щиро вірити що ти хоча б
прийдеш до мене у сни
знаю як це
коли відчуваєш пустку
коли не знаєш куди притулити свій зір
куди податись думкою аби
врешті-решт залишити усі береги втомлених спогадів
і не думати про твої очі
знаю як це
коли втрачаєш найважливіше
в те що вірив ще з самого початку
коли тільки твоє коріння
починало вплітатись у її довгі розмови
у її щирі бажання і мрії
про ваше спільне майбутнє
і все що я промовляю
це все завжди виходить пошепки
і все що я промовляю це стріла у тишу
мовчання це також розмова
слухати і мовчати
мовчати і слухати
як б'ється твоє серце під землею
як проростає трава поміж пальців весною
немає кращої музики за
удари твого серця
щоденно впускаю тебе поміж себе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2016
автор: Роман Штігер