Небо вершками обмазане,
Місяць, мов сиру шматок.
Та не до їжі прив'язане
Серце, мій хворий куток.
Нутрощі голод стискатиме,
Але я трохи піжду.
Світле й веселе чекатиму,
Доленьку мов молоду.
Множать пекучо бажання
Зморену душу, не ждуть.
На домовину востаннє
З квасом кутю покладуть.
[url="http://stixi-poet.ru/esenin-s/nebo-smetanoy-obmazano-esenin-s"][b]Текст оригіналу[/b][/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643257
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 12.02.2016
автор: Роман Селіверстов