Ламає поперечними мої сірі зебри
Долити фіолетової фарби в зілля
Відхиляюсь від істини і до тебе
Вдягну чергові кайдани на зусилля
Навпаки б до сонця, а тягне темрява
Долетіти, а коліна в крові. Повзу
Пурпуровим відбитком, останнього ковтка
Стати дощем, розчинитись в грозу
Ламає чорним, ніби найчистішим
І твої рейки розкинуться вздовж
Закольоровиш собою вірші
В відтінках сірого без відмов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2016
автор: Марамі