(Присвячується одній скромній дівчині, яка
обмежила доступ до своєї сторінки ВКонтакте)
Зі слова «вибач» відповідь почала:
«Навіщо пишеш Ти оці казки?»
Як професійний медик запитала
Мене відверто: «Чи «здоровий» ти?
І кому просиш Ти відповідати –
Незрозумілій аві…». Прочитав…
Мене зуміла щиро здивувати –
Від Тебе я такого не чекав…
Я відповів, що радий і такому
«Сердитому» й відвертому листу.
Але морально Ти ще неготова –
І почали розмову непросту…
Спочатку за сестру «переживала»,
Не вірила, що «швидко так пройшло».
Я зрозумів – Ти просто ревнувала.
Та все ще в нас попереду було.
Коли сестру втомилась «захищати»,
То тему вже для наступу знайшла.
Хотіла рік народження Ти знати –
Не відповів. Образилась. «Пішла»…
Я написав, що вік – не перешкода,
Смішна ця «вікова дискримінація».
Роки лічити – помилкова «мода»,
Для жінки вік – одвічна «профанація»…
А ще додав, що серце підказало,
Що ми одне одному не байдужі.
І легко на душі моїй так стало,
Любов зігріла у січневій стужі.
А вранці я з Тобою «привітався»,
Вечірню зустріч «проанонсував».
І відповідь Твою таки діждався –
До півночі той наш «онлайн» тривав…
© S.Nemo
11.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2016
автор: Finist