Люди знають і я знаю,-
Важко в світі жити.
Я у долі запитаю,
Що мені робити?!.
Скажи мені, моя доле,
В кого я вдалася?
Синє небо, біле поле,..
Де ж біда взялася?
В чім біда, ти запитаєш,
Є батько і ненька...
Та сама ти доле знаєш,
Чом болить серденько!..
А болить моє серденько,
За милим сумує.
Доле моя, мій миленький
На сході воює...
Він воює, я боюся,
Щоб його не вбило.
Хочу я, щоб повернувся
До мене мій милий.
І його ворожа куля,
Щоб не зачепила...
Кажуть люди: "куля-дура"...
Серце защеміло...
І туди не посилають
Лиш панів синочків.
Відкупитись гроші мають,
Такі заморочки...
А там людей убивають,
Українців, доле.
В полон часом забирають!..
Вертайтесь, соколи!
І тебе я,моя доле,
І Бога благаю:
Зупиніть це люте горе
У рідному краю!
Люди знають і я знаю,-
Легше стане жити,
Якщо в нашім ріднім краю
Війну зупинити!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643014
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 11.02.2016
автор: геометрія