Ридаєм ридма – все у нас не клеїться –
Емоції вогнями не горять,
Трояндами доріженьки не стеляться
І самості зсередини їдять.
Такі ми бідні і такі стривожені,
Про все це трубимо на всенький світ.
Думками про земне лише стриножені.
Гребем під себе землю, наче кріт.
А світ на волосинці вже тримається.
Відвічний ворог душі взяв в ясир.
Війна вогнем плює. Життя ламається.
А що зробили ми, щоб виріс мир?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642989
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.02.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)