Зірка́ми небо вкрилося.
Бузок зацвів в саду.
До річки я без милого
Стежиночкою йду.
Не грай баян пробачення,
І серце не бентеж.
Забуті вже побачення,
Їх більше не вернеш.
Мене, дівчи́ну строгу, він,
Збагнути не схотів.
Своєю же дорогою
Поступливу повів.
Ой, нічка, нічка зоряна,
Бузок в саду цвіте.
Я вірю, що серйозне, так,
Кохання все ж прийде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2016
автор: Володимир Бабієнко